Небезпечні танці

61

Я займаюся капоейрою. Або капуэйрой — як завгодно. Це бразильський вид боротьби, який колись був танцем і зараз частково їм залишається.

— Вона ж не допоможе у реальному бою!

Серйозно? Хлопців, ви правда вважаєте, що всі ваші «-до» і «-дзютцу» вас врятують? А ніж, який ви навіть тримати не вмієте? Можливо, вам пощастить. Як, власне, і мені. Вуличну бійку з підручними предметами п’ятеро проти одного ви можете виграти у двох випадках: або якщо ви майстер, або якщо ви Валуєв.

— Купи краще пістолет (ніж, шок).

І далі що? Ми живемо в Москві, а не в Мексиці. Ще раз: у мене немає необхідності купувати додаткові способи захисту, крім адекватності. Невже не можна нічим займатися для розвитку тіла і духу?

— Це не жіночно.

Так? А ось моя фігура говорить про зворотне. У мене додалося витонченості і пропала ваговитість.

— Ой, та ви там танцюєте тільки, що це за боротьба? Це не для мужиків.

Визначтеся вже, а?

— А мені можна займатися?

Можна займатися всім, було б бажання.

— Ой, а вони там в фільмі з допомогою капоейри уділали ***, я теж так хочу!

Менше дивіться фільмів і ще раз прочитайте, в якому випадку ви переможете.

— Я дивився відео, де боєць російської рукопашній однією лівою приділяв капоэйриста — бу-га-га!

Угу. У капоэйриста був чи не початковий пояс, а ще він вставав на руки. Акробатика — це чудово, але ні один нормальний капоэйрист не буде вставати на руки поза «гри», тому що це дуже нестійке становище. Давайте я проти местре поставлю новачка з російської рукопашній — посміємося разом.

Взагалі, капоейру придумали не для агресії, не для війни, а для дружби і миру. В капоейре все просто: грай, з ким хочеш, отримуй будь пояс хоч з нуля, спілкуйся і займайся, де заманеться. Мир вам, люди!