А мене задолбали пародіювання і передразнивание іноземних акцентів. Знайомі іноді просто не можуть без цього, і, розповідаючи про «смішних» випадках з іноземцями, обов’язково передражнюють його вимову, адже без тупий глузування над акцентом історія не буде і наполовину так смішна. Тут теж зустрічаються такі історії, мовляв, в аптеку зайшов «горець» і каже:
— Дэвушк, дэуте, пажалуста…
Дорогі пародисти, а ви самі на будь-якому іноземною мовою говорите без акценту? Ваш англійський чистий, як свіжий підсніжник? У вашому німецькому красива «р»? Ні? Так що ж ви выпендриваетесь, шановні поліглоти?
Я вже давно живу в жодній західноєвропейській країні. Так, мені пощастило з вчителями, і на мові країни я розмовляю без акценту. Однак жоден поважаючий себе місцевий і не подумає сміятися над іноземним акцентом приїжджих — нічого подібного за шість років я не чула і не читала, і жарти більше поганого тону собі і уявити не можна.
А останній рік я провела по роботі в одній латиноамериканській країні, де мені довелося говорити іспанською, на якому я кажу далеко не так чудово. Іноді я не знала деяких слів, і мені доводилося описувати їх або показувати жестами, влаштовуючи пантоміму в аптеці. Думаєте, хоч один місцевий житель посміявся наді мною? Передражнив акцент? Послав назад у мій «аул»?
Чомусь в іншому світі люди нормально сприймають факт, що люди іноземною мовою говорять з акцентом. І тільки в Росії вважається ну прямо сміховинним передражнити жителів Кавказу чи Азії. Мій дідусь, до речі, теж до старості став погано говорити по-російськи, перестав відмінювати іменники, наприклад. Що, теж смішно? Ткнете в нього пальцями в супермаркеті? Будете смішно пародіювати в колі його друзів «мені лікар через два місяць»? Ви бесіте, гумористи, і задовбали нереально.
