Йшов до успіху — не підфартило

16

Як то ще влітку пішли ми всією родиною в один торговий центр одежинку подивитися. На вході спостерігалася цікава картина: троє охоронців оточили юнака років двадцяти п’яти і щось тихо йому втовкмачували. «Іди, іди, хлопче, — говорив один з сек’юріті, шафа 6 х 6, мабуть, начальник. — Ментів викликати не будемо, котися по-швидкому». Молодий чоловік кричав на них, обурювався, вимагав начальство, погрожував, ображав — загалом, вів себе дуже зухвало. Здивувало мене і те, що одягнений хлопець був надто легко.

Виявилося, що молодий чоловік зайшов у ТЦ ледь не в одних трусах, одягнувся у все модне і дороге і спробував непомітно втекти, але пильна охорона затримала його ще біля каси і розділу назад. «Дай вам Бог терпіння, доблесні працівники охорони», — подумав я, дивлячись на волаючого невдахи. Приходить таке, намагається обікрасти, а потім ще й права качає. А ви з ним тут ще цацкаетесь — треба б мордою в підлогу, в наручники, і до приїзду міліції щоб лежав і не випендрювався!