Все той же книжковий магазин. Поки я опановував нелегкій наукою пошуку книг по картинках на обкладинці, дорогі покупці підносили моєму юному і незміцнілому глузду нові сюрпризи.
Два найпоширеніших питання:
— А у вас що, книги тут продаються?
Кожен раз велике бажання сказати: «Ні, епрст, ми тут дрова колем!»
— Молодий чоловік, а підкажіть мені що-небудь цікаве почитати…
І мовчання. Вдумливе таке. Тобто я маю на око за секунду визначити, що для тебе, милий друг, цікаво, і негайно ж підказати. Верхи майстерності в колективі вважалося після такого питання зняти не дивлячись першу-ліпшу книгу з полиці і запропонувати клієнтові. І адже купували!
Найцікавіше ж почалося в кінці нічної зміни. Наш Магазин знаходиться на прямій лінії вокзал — метро «Невський». О шостій ранку приходив перший поїзд з Москви; починаючи з половини сьомого в магазин підтягувалися неголені особистості, які намагаються купити зубні щітки, бритви і туалетний папір. У книжковому магазині, ага. Туалетного паперу нам надсилали для власних потреб багато, тому ми її продавали з-під прилавка по 5-10 рублів за рулон. Коли пипифакс все ж кінчався, дуже добре продавалася відома серія іронічних детективів в м’якій обкладинці.
