Мене задовбали колеги в їдальні. Я можу зрозуміти, коли хтось починає гальмувати і зависати, затримуючи чергу, тому що говорить по телефону: бувають дзвінки, на які не можна відповісти. Можу зрозуміти, коли хтось довго і докладно випитує у буфетниці склад страв — мало, алергія. Можу зрозуміти, навіть коли на мене проливають суп — shit happens. Але є абсолютно патологічні ситуації.
Не хочете довго стояти з підносом? Знайдіть в середині черги колегу і біжіть до нього з криком: «Ой, ти ж мені зайняв, так?». Попросіть тих, кого ви відтіснили, передати вам салатик.
Оплатили обід? Залиште піднос на касі і підіть пошукайте, де сидять ваші друзі. Ви ж не можете обідати на самоті. Чергу нехай чекає.
В залі всього 15 столів, а в компанії більше тисячі співробітників? Посуньте два столи, сядьте за них всім відділом і обговорюйте Дуже Важливі Справи ніяк не менше сорока хвилин. Ті, кому не вистачило місця (і хто поспішає повернутися до роботи), нехай їдять стоячи.
А якщо колега, не зумівши пообідати в їдальні, сходив в сусіднє кафе і з’їв там нажористый домашній італійський обід, не забудьте повісті носом і запитати на весь офіс: «Від кого часником смердить?»
