А мене задовбав, якщо не сказати гірше, кріп! А точніше, національна традиція класти його у всі страви, та побільше.
Дорогі співвітчизники! Кріп — це приправа! Пряна трава з яскраво вираженим смаком і запахом. Кому-то він, звичайно, напевно, дуже подобається, а мені — ні. Ось зовсім не подобається. І мені не все одно, мені несмачно. І чорт би з ним, з кропом, в цьому світі безліч речей, які мені не подобаються. Але останні пару років мені все складніше купити їжу.
Я працюю повний день, тому обідати ходжу в їдальні. Сама готувати не люблю, виходить погано, так і з колегами за столом приємно погомоніти, тому їдальня — мій вибір. Біля роботи як раз є. З роздачею. Тобто я бачу їжу, яку зараз візьму. Взагалі-то за спиною є меню, але склад там вказано умовно, зелень ніде не прописана. Дивлюся знову на роздачу. З салатами ще непогано, зелень кладеться зверху на майонез, так що легко зішкребти з верхнім шаром майонезу. Особлива удача, якщо гілочкою — можна просто викинути.
Далі гаряче, тут складніше. Супи я не бачу, але суп я не беру. Їдальня біля роботи, я буваю тут часто і знаю, що супи тут дуже «зелене». Дивлюся на друге. Котлетки і люля-кебаб присипані зверху «для краси». Відбивні в паніровці з яйця, замішані з кропом, на вигляд приблизно 50/50. Гарніри з тушкованих овочів, смажена картопля, варена картопля шматками, порізана з маслом, пельмені і вареники, овочеві та печінкові оладки. Все це має легкий зеленуватий відтінок.
О, а ось тут запечений кабачок, розрізаний вздовж, з помідорами і під сиром. Нямка, візьму два. Оплачую, сідаю, розрізаю. Укропно-майонезний соус між кабачком і помідором, кропу більше половини. Ні, друзі, я не буду це є, це несмачно, хіба що на спір, але ви не поспішайте запропонувати мені грошей. Краще я з’їм смачну солодку булку.
В кафешках не набагато краще, зелень в меню не вказується, вважається незначним інгредієнтом, офіціанти про це в основному не в курсі, бігають на кухні дізнаватися. Та й взагалі, додати зелень страви — це процес творчий, від кухаря залежить, а ніяк не від моєї просьби кріп не додавати.
Останньою краплею став вчорашній вок — локшина в коробочці в торговому центрі. Китайська кухня. Удон, гриби шиітаке, креветки, паростки сої і соєвий соус. Вгадайте, що було насипано зверху гіркою? Знову ж таки, в меню ні слова. Я не витримала, я підняла скандал, прости мене, продавець. Кріп дістався до святого — до фастфуду.
Задолбали жерти гамбургери і солодкі булки! Сукні вже по швах тріщать!
