Я хочу розповісти про те, як самі благі наміри, і, на перший погляд, правильні дії, можуть привести до зовсім протилежних очікуваним результатам.
Верхня частина ділянки просихала раніше, з неї й починали перекопування. Спочатку все було добре: врожаї картоплі та інших овочів щорічно отримували відмінні. Пізніше посадили яблуні, сливи, ягідні кущі. Порядок обробки землі з року в рік зберігали найприродніший: копай там, де суші, поки земля не втратила вологу.
Років через п’ять-шість ми стали помічати, що в нижній частині ділянки на лопату потрапляє білий шар підзолу, а чорний грунт кудись подівся. Біля паркану в землі утворилася заглибина, заповнена водою в дощову погоду. Став гнити картопля. Далі пішло ще гірше. Довелося думати, чому все це, радитися з сусідами. В результаті ми зрозуміли, що своїми руками щорічно переміщали землі у верхню частину ділянки. Щовесни на невелику величину, 10-15 см, але в результаті всю нижню частину ділянки зіпсували. Намагалися виправити становище перекопуванням у зворотному напрямку, з цього теж нічого не вийшло. За довгі роки зросли плодові дерева, чагарники, оголити коріння яких ніяк не можна, та й чекати, поки просохне нижня частина ділянки – значить втратити урожай на верхній. В результаті роздумів народився оптимальний варіант обробки – копати землю перпендикулярно до схилу, подумки розділивши ділянку на ряд смуг. При цьому напрямок перекопування потрібно щорічно змінювати на протилежне. В результаті земля залишається на своєму місці.
Дуже шкода, що, як говорилося в старому фільмі, “хороша мисля приходить опосля”, а результат давньої помилки на моїй ділянці остаточно не усунуто досі.
Думаю, що мій невдалий досвід послужить на користь багатьом садівникам, ще освоювали свої ділянки або недавно освоїло їх. Хочеться порадити: якщо ви обробляєте ділянки вручну, щорічно міняйте напрям перекопування, тоді вся ваша родюча земля залишиться на своєму місці, і ніде глина не підступить до поверхні.
Ю. Петров, садівник-любитель, матеріал з щотижневої газети “САДОВОД”
