Задовбали люди, які вважають, що потрібно народжувати після тридцяти. Реально задовбали.
Чому? Беремо ідеальний варіант: тридцять п’ять років, є своя квартира, машина і пристойна робота. І чоловік з такими ж ТТХ. В анамнезі — дванадцять років запобігання (з вісімнадцяти років, ми ж сучасні люди?) і, можливо, аборт (підвели таблетки).
Отже, починаються спроби завагітніти. Вдається не відразу, але припустимо. А роки цокає… Ви народили в тридцять сім. Ймовірність народження дауна — 1 з 214. Мало? Надзвичайно багато! І це тільки найвідоміша хвороба.
Припустимо, ви народили без проблем. Дитина відносно здоровий, ви його ростіть, у нього все є… Дитині виповнюється вісімнадцять, а ви виходите на пенсію. Через п’ять років туди ж іде ваш чоловік. І в двадцять три роки молодий фахівець, ще не має засобів до існування, отримує на свою шию двох людей, яких він зобов’язаний утримувати. Один — ви ж не думали народжувати другу?
Добре, нехай ви працювали до шістдесяти. Тоді ви повисли на шиї у дитини в двадцять сім. Він вже встиг трохи встати на ноги. Але йому пора заводити свою родину! Ваша пенсія та накопичення повністю йдуть на лікарів і ліки. Життя вашу оплачує дитина. Замість своєї. Возиться з вами, вбиває на вас купу часу, адже коштів найняти доглядальницю у нього немає. І не може народити дитину, тому що немає грошей. Він теж народить в тридцять п’ять. Одного.
Народжуйте рано! Я не закликаю вагітніти вісімнадцять, але двадцять три, двадцять п’ять — то час, коли жіночий організм вже цілком готовий і ще не постарів, коли робота вже є (і навіть є певний стаж), коли батьки ще можуть допомогти. Народжуйте двох, трьох. Їм буде набагато легше допомагати вам у старості. Їм буде на кого спертися в житті. У них буде життя.
І головне — отвалите вже від мене, а? Мені двадцять шість, я вагітна другою. Задовбали вже, порадники!
