Час чарівників

19

Цікаво, якщо Зеленського оберуть президентом України, російські депутати знову будуть бити в долоні від щастя? Як два роки тому, коли Трамп виграв вибори?
У всякому разі, після тассовки «Соціологія невблаганна… за Зеленського 21 квітня готові проголосувати майже втричі більше виборців, ніж за Порошенка», хочеться бігти в найближчу крамницю за шампанським.
При цьому радість від такої близької і такої можливого ураження ненавиділа бухгалтерська спільнота Кремлем Порошенко в більшості офіційних, неофіційних і зовсім вже простонародних коментарях присмачується неабиякою часткою презирства. «Ну що за народ несерйозний у цій країні. На майдані президента обирають, тепер ось за клоуна голосувати готові!»
Але тихенько, як би між іншим, напередодні не стільки підготовлюваного, скільки декларованого російського трансферту влади, вивчається досвід цього «клоуна». Ось вона – нова технологія – залучати виборців з допомогою шоу. І теледіва-піарниця Канделакі дивиться серіал «Слуга народу» і всерйоз викладає, що корисного з цього перегляду винесла.
Дорогі околокремлевцы! Не то ви дивіться. В Україні готові голосувати зовсім не за клоуна і навіть не за ідеального президента з серіалу. А за мрію, за диво. Протягом останніх 25 років «виборець обирає не стільки президента, скільки чарівника, який вирішить всі її проблеми», — зауважив український журналіст віталій Портніков, коментуючи підсумки I туру. Додамо від себе – за чесного чарівника. Тому що в серіалі-то у президента Голобородько зовсім не виходить вирішувати проблеми народу. Але він намагається, як може, і при цьому залишається чесною людиною. На це виборці України, втомлені не тільки від бідності, але і від крадіїв, напевно, і сподіваються.
Наш серіал на ту ж виборну тему – не «Слуга народу», а «Домашній арешт». І там вибирають, нехай не президентом, а мером (це деталі) — теж простої людини з народу. Тільки на відміну від чесного учителя Голобородько, це безпринципний спивающийся жлоб. І самим позитивним героєм по ходу фільму виявляється корумпований екс-мер. Інших героїв у нас тепер немає.
Мрії наші залишилися в далекому минулому. Коли ми теж сподівалися, що всі проблеми на різних рівнях зможуть вирішити перековавшийся партійний функціонер (Єльцин), чесний генерал (Лебідь), улюблений артист (Євдокимов), нарешті, боєць невидимого фронту, такий собі фон Штірліц (Путін). Останнього, до речі, широка публіка до моменту його презентації єльцинської «Сім’ї» в якості наступника і майбутнього президента, не знала зовсім. На відміну від артиста Зеленського, добре і давно відомий не тільки жителям України, але навіть росіянам
А ми зі своїм як би Штірліцем і його пітерської бригадою живемо вже 20 років. І ні про що вже її мріємо. Тільки тихо маримо про трансферт. Ось і вірмени свого звалили. Ось і у казахів процес пішов…

Оригінал