Буквар, друга і синя

486

Мене дістали культ книги і романтизація читання! Мене задовбали загальна впевненість у тому, що якщо ти не любиш читати, то ти неодмінно ідіот!

От я не люблю читати. Не просто не люблю — терпіти не можу. За все життя я не прочитала і сотні книг. Книги даються мені з величезним трудом, і коротенькі повісті можуть розтягуватися на місяці. Я засинаю вже через кілька сторінок боротьби з книгою. І я не розумію, чому я маю цього соромитися.

Зрозумійте ж нарешті, що кожен має право засвоювати інформацію так, як йому зручно! Хтось може сприймати тільки аудіо, хтось зачитується книгами. Я обожнюю ілюстрації, презентації, кольорові схеми. Я можу годинами дивитися відеолекції та наукові чи художні фільми і чудово запам’ятовувати побачене і почуте. Невже лише той факт, що я споживаю інформацію в іншому вигляді, тут же робить мене обмеженим людиною?

Задовбали літературні сноби, презирливо фиркаючі, почувши, що я не читала Гоголя, Толстого і Достоєвського. Панове, читаючи книги великих людей, ви самі стаєте автоматично великими. Ви молодці, що всебічно розвивається, але читання Гоголя не робить вас краще за мене. Точно так само, як і мене не робить краще перегляд відеолекцій Лоуренса Краусса і Ніла Деграсса Тайсона. Кожен з нас знає щось таке, чого не знає іншого. Давайте просто цікаво поговоримо один з одним і не будемо випендрюватися.

Я ні крапельки не засуджую літературу як спосіб передачі інформації, але я поважаю цікавих і ерудованих співрозмовників незалежно від того, як вони стали такими. І вам того ж бажаю.