Книжкова торгівля багата на вигадку покупців. У шкільний сезон траплялося всяке, але один випадок запам’ятався особливо. Як відомо, за правилами торгівлі неперіодичні видання обміну та поверненню не підлягають. Як-то раз приходить з ранку раніше мужик з підручниками з літератури і каже, мовляв, не ті купив:
— Хочу поміняти.
— Не можемо, за законом обміну та поверненню не підлягає.
— За яким таким законом?
— Правила торгівлі, стаття така-то. У куточку покупця лежить книга, там все зазначено закладкою і маркером.
Йде, бере, відкриває, дивиться.
— Що ви мені підсунули?
— Правила торгівлі, зокрема, статтю, у якій описаний список товарів, що підлягають обміну…
— Таких правил немає, перестаньте вішати мені локшину на вуха!
— Ви що, хочете сказати, що у нас підпільна друкарня і ми самі ці брошури випускаємо?
— Так, саме це я і хочу сказати! Де у вас жалобная книга? Зараз я все розповім про вас! Я сам крутий менеджер в дуже великій фірмі (блін, знайшов аргумент) — я прекрасно знаю, як такі, як ви, всяку нісенітницю шмагають!
Починається сумбурний потік слів на тему, які ми всі ідіоти і дебіли. Марно намагаємося пояснити:
— Так це ж підручник, а не журнал або газета!
— Вони ж кожен рік виходять, ці ваші підручники!
Підвищити б цьому крутому менеджеру юридичну грамотність! В такі моменти частіше хочеться, щоб приходили якісь дурні милашки і питали: «А у вас є „Соляріс“ Коельо?» Такі хоч дурнями не називають.
