Робота опублікована в журналі earth and space science. Ла-нінья і ель-ніньо-природні явища, при яких води в тропічній зоні тихого океану змінюють температуру. При ель-ніньо вони стають тепліше, а при ла-нінья — холодніше. По суті, це дві сторони однієї і тієї ж погодної аномалії. Саме сильне ла-нінья у відповіді за похолодання в північній півкулі цієї зими і на початку весни. Цей феномен виникає, коли сильні вітри здувають поверхневий теплий шар води в океані і забирають його від південної америки в бік індонезії. На місце теплих вод піднімаються холодні-з глибин.
При цьому і ла-нінья, і ель-ніньо вивчені погано, та й спостерігати їх почали не так давно — всього кілька років тому. Відомо лише, що ці феномени з’являються з певною періодичністю і кожен раз поводяться по-різному. Вчені з університету меріленда і національного центру атмосферних досліджень (сша) провели власний аналіз і пов’язали явище ла-нінья зі зміною сонячної активності. А конкретно-із закінченням 22-річного сонячного циклу.
Цей цикл починається, коли протилежно заряджені магнітні смуги ультрафіолету переміщаються від полюсів сонця до його екватора, зустрічаючись посередині і нейтралізуючи один одного. Ці події нейтралізації називають “термінаторами”: вони позначають кінець одного сонячного циклу і початок іншого.
Дослідники з сша зіставили ці явища зі зміною температури поверхні в тропічній частині тихого океану починаючи з 1960 року. З’ясувалося, що всі події “термінатора”, що відбувалися аж до 2010-2011 років, корелюють зі зміною температури води в океані і явищами ель-ніньо і ла-нінья.
Кінець сонячного циклу, який ми спостерігаємо зараз, теж, на думку авторів, пов’язаний з ла-нінья. Вчені підкреслюють, що ідея взаємозв’язку сонячних циклів і вищеназваних кліматичних змін не нова. Інші дослідники теж проводили подібні аналогії, проте фахівці з сша — перші, хто пов’язав 22-річний цикл з ель-ніньо і ла-нінья, — оскільки на 11-річні цикли сонячної активності покладатися куди складніше: вони далеко не так чітко визначені.
Ще вчені провели ряд статистичних аналізів, щоб з’ясувати ймовірність того, наскільки така кореляція випадкова. Виявилося, існує лише один шанс до п’яти тисяч (і менше, залежно від методу тестування), що всі п’ять подій «термінатора» випадково співпадуть зі зміною температури океану. Оскільки нинішня-шоста подія “термінатора” -знову збіглася з ла-нінья, то такий шанс ще малоймовірніший. А ось як саме сонячна активність впливає на зміну температури води в тропічній частині тихого океану, вчені поки точно не знають.
