Мене задовбали рекламні акції. Навіть, скоріше, не акції, не докучливі промоутери і не тонни викинутої папери. Задолбали те, в що ці акції виливаються завдяки нашим співгромадянам.
Ось стоїть дівчинка, роздає листівки. У п’яти кроках є урна. Велика частина людей, звичайно, кине папірець в урну, хто в кишеню, а хтось- свинтус — кине під ноги. Один кинув, два, десять. І ось вже у нас не рекламна акція, а акція «Засри своє місто». Фірма втрачає обличчя, реклама йде даремно і навіть діє трохи навпаки — хто ж піде в фірму, у якої листівками загиджене тротуар?
А ось аптека, відкриття. Роздають кульки. Звичайні, на паличці, не гелієві. А через 10 хвилин ці кульки вже валяються по всій окрузі — ось по дорозі скаче, інший я зустрічаю самотньо лежить в під’їзді, в урні іншого магазину натикано штук п’ять. Акція «Засри місто» вдалася на славу.
Панове, давайте навчимося викидати непотрібні папірці та інше в урни або носити додому в кишенях, як японці (у яких навіть для бичків є спеціальні герметичні кишеньки), а не викидати тут же під ноги! Як кажуть, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.
